ХМУРІВСЬКІ ЧИТАННЯ 2019 р.

 21-24 жовтня 2019 року на блозі кафедри теорії і методики середньої освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» відбулася відкрита науково-практична інтернет-конференція «ХV Хмурівські читання» з проблеми «Технологія фахової майстерності: інновації у навчанні».

   До участі в конференції долучились вчителі математики: 

- КАЙДАНОВИЧ МАРИНА  МИКОЛАЇВНА - учитель математики Чемерпільської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Гайворонського району Кіровоградської області

Використання інноваційних технологій на уроках математики, як вимога сьогодення

- ПОДУФАЛА КАТЕРИНА ЮРІЇІВНА - учитель математики Таужненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Гайворонського району Кіровоградської області

 Розвиток інтересу до навчання шляхом впровадження інноваційних технологій у процесі викладання математики

- САФІУЛІНА ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА -  учитель математики, інформатики комунального закладу «Гайворонський ліцей №2» Гайворонської районної ради Кіровоградської області

 Комп’ютерна анімація на уроках математики

Дорогі, милі вчителі! 

РМО вчителів математики Гайворонського району 

від усієї душі вітає Вас з Днем вчителя! 

Бажаємо старанних та слухняних учнів, вдалих та добрих днів, щирих та радісних посмішок, блискучих та неперевершених ідей, великих та гідних успіхів. 

Будьте завжди талановитим вчителем та щасливою людиною!

Вітання

Перший дзвоник!

Чи є у навчальному році важливіший день?

І у цей чудовий день
РМО вчителів математики Гайворонського району
вітає всіх педагогів із Днем знань
та бажає плідної праці, наснаги, впевненості у власних силах та щасливих учнів!

Нехай кожен день буде Днем знань! 

З ПОЧАТКОМ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

31 серпня 2018 року на базі Комунального закладу "Гайворонський ліцей № 2" відбулося І засідання методичної студії районного методичного об"єднання вчителів математики за темою: «Особливості організації навчально-виховного процесу предметів галузі «Математика» у 2019-2020 навчальному році». 

Були розглянуті такі питання:

- Аналіз роботи РМО вчителів математики за минулий навчальний рік та планування роботи на 2019-2020 навчальний рік.

- Ознайомлення та обговорення інформаційно-методичних листів МОН України:

    
   * "Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019-2020 навчальному році. Математика";

    
   * "Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2019-2020 навчальному році";

   
   * Проєкт Державного стандарту з математики .

- "Про організацію змішаного навчання математики в сучасній школі" (виступ Васильєвої Дарини, головного методиста платформи GIOS та за сумісництвом старшого наукового співробітника відділу математичної та інформатичної освіти, кандидата педагогічних наук на веб-конференції «Учені НАПН України – українським вчителям» 28.08.2019 р., он-лайн трансляція)

- "Про викладання математики у профільних класах. Проблеми та перспективи розвитку профільної освіти" (виступ вчителя математики КЗ "Хащуватський ліцей" Новіцької Г.В.)

- "Розвиток здібностей і обдарувань школярів у педагогічній спадщині А.Б.Резніка" (виступ вчителя математики КЗ "Гайворонський ліцей № 2" Мєха І.А.)

ЗНО-2019 в Кіровоградській області

21 травня 2019 року відбулося зовнішнє незалежне оцінювання з математики. У Кіровоградській області працювали 16 пунктів ЗНО. Загалом у Кіровоградській області ЗНО з математики склали 3750 абітурієнтів із 3862, явка склала 97,1%.

Детальніше: http://monitoring.koippo.kr.ua/index.php/zno-2019/725-zovnishne-nezalezhne-otsinyuvannya-2019-matematika?

ЗНО-2019. Оприлюднено правильні відповіді з математики

За оперативною інформацією регіональних центрів оцінювання якості освіти, участь у тестуванні з математики, яке відбулося 21 травня 2019 року, взяла 151 990 осіб, що становить 94,5 % від загальної кількості зареєстрованих.

82 учасники ЗНО не змогли потрапити до пунктів тестування через відсутність одного з обов’язкових документів, 31 – через запізнення.

Проведення зовнішнього незалежного оцінювання у пунктах тестування забезпечували 26 765 осіб. Дотримання процедури тестування контролювали 183 громадських спостерігачі та 38 представників засобів масової інформації.

Учасники зовнішнього незалежного оцінювання, які не змогли взяти участь в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання з математики через причини, які не залежали від їхніх дій і волі, можуть зареєструватися для участі у додатковій сесії. Для цього необхідно упродовж 5 робочих днів (з урахуванням дня проведення тестування) подати до регіонального центру, у якому проходили реєстрацію, документ, що підтверджує причину неучасті в основній сесії, та відповідну заяву. Докладніше про умови участі у додатковій сесії — у відповідному розділі.

Визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з математики здійснюється у два етапи. На першому етапі визначається тестовий бал учасника зовнішнього оцінювання (максимум – 62 бала). На другому етапі, на основі тестового бала визначається рейтингова оцінка результатів учасника зовнішнього оцінювання за 200-бальною шкалою, що використовується при складанні рейтингового списку абітурієнтів при вступі до вузів України.

Також результати тестування з математики кожного абітурієнта будуть переведені в оцінку за шкалою 1-12 балів для зарахування результатів ЗНО як державної підсумкової атестації.

Як державна підсумкова атестація з математики буде зараховано виконання завдань №1-28 та №31-32 (максимум 52 бали за завдання ДПА).

ЯК РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ТЕСТОВИЙ БАЛ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1–20) — завдання складається з основи та п’яти варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (№21–24) — завдання складається з основи та двох стовпчиків інформації, позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюється в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку; 0 балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари»), або відповіді на завдання не надано.

Структуроване завдання відкритої форми з короткою відповіддю (№25–26) — завдання складається з основи та двох частин і передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, відповіді до кожної з частин завдання в бланку відповідей А.

Структуроване завдання оцінюється в 0, 1 або 2 бали: 1 бал за кожну правильно вказану відповідь; 0 балів, якщо вказано обидві неправильні відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Неструктуроване завдання відкритої форми з короткою відповіддю (№27–30) — завдання складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, кінцеву відповідь у бланку відповідей А.

Неструктуроване завдання оцінюється в 0 або 2 бали: 2 бали, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або відповіді на завдання не надано.

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (№31–33) — завдання складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання в бланку відповідей Б навів пояснення всіх етапів розв’язання, зробив посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження, проілюстрував розв’язання задачі рисунками, графіками тощо.

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю № 31, 32 оцінюються в 0, 1, 2, 3 або 4 бали; завдання № 33 оцінюється в 0, 1, 2, 3, 4, 5 або 6 балів.

Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюються відповідно до затверджених критеріїв оцінювання.

ЯК РОЗРАХОВУЄТЬСЯ РЕЙТИНГОВИЙ БАЛ

Для отримання результатів учасника зовнішнього оцінювання за 200-бальною шкалою використовується Таблиця переведення тестових балів в рейтингову шкалу від 100 до 200 балів.

Таблиця переведення тестових балів у рейтингову шкалу від 100 до 200 балів оприлюднюється Українським центром оцінювання (УЦОЯО) тільки після перевірки правильності виконання завдань кожного учасника тестування та визначення порогового бала «склав / не склав».

Таблиця переведення тестових балів має бути оприлюднена не пізніше 14-го червня 2019 року. Зазначена шкала є рейтинговою, оскільки вказує на місце результату зовнішнього незалежного оцінювання особи серед результатів інших учасників тестування з математики.

При розрахунку зазначеної шкали не будуть братися до уваги результати учасників тестування, які не подолали пороговий тестовий бал за результатами тестування. Пороговий бал визначають групи експертів, які аналізують фактичне виконання тестових завдань учасниками тестування та на підставі цього аналізу встановлюють кількість тестових балів, що визначають пороговий тестовий бал з математики. Учасники ЗНО, які не подолають визначений пороговий тестовий бал, вважатимуться такими, хто не склав тест.

Таблиця переведення тестових балів в оцінку за шкалою 1-12 балів також публікується після перевірки правильності виконання завдань кожного учасника тестування з математики не пізніше 14 червня 2019 року.

ВЗЯТО ІЗ  САЙТА   https://pedpresa.ua/199081-zno-2019-oprylyudneno-pravylni-vidpovidi-z-matematyky.html?    

СЕРТИФІКАЦІЙНА РОБОТА (зошит № 1) ТА ВІДПОВІДІ.  

Орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році

Додаток до листа

Міністерства освіти і науки України

від 27.03.2019  №1/9-196

 

Орієнтовні вимоги

до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)

у системі загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу

Математика

Державна підсумкова атестація з математики проводиться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, а саме: «Математика. 5- 9 класи» та «Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8- 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів», розміщені на сайті МОН. Для проведення державної підсумкової атестації готують не менше 10 варіантів контрольних робіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня).

Для учнів загальноосвітніх класів пропонується поділити роботу на 3 частини.

Перша частина – 10-12 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання. Для кожного тестового завдання рекомендується подати 4-5 варіантів відповіді. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір.

Друга частина атестаційної роботи може складатися із 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записана правильна відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках.

Третя частина атестаційної роботи може складатися з 3-4 завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв'язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань з якими учні завчасно ознайомлені.

Для класів з поглибленим вивченням математики пропонується додати четверту частину роботи. Її рекомендується скласти із 3 завдань, що відповідають програмі поглибленого вивчення математики.

У кожній із частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1. Також завдання мають охоплювати весь курс математики 5-9 класу.

Завдання третьої та четвертої частин атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу. 

Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 135 хв. для учнів загальноосвітніх класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 180 хвилин. 

При оцінюванні письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.

Оформлення роботи з математики виконують за зразком для української мови

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2019р. 

Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота

на державну підсумкову атестацію

з математики за курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу

( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках можна записати номер варіанту та частини, що виконується на аркушах із штампом, наприклад:

Варіант № ___

Частина третя

Повний текст листа ТУТ